Міф: Вакцина містить в собі ртуть, алюміній та формальдегід!
Реальність: Сіль ртуті (тіомерсал, або мертіолят) додавали і додають у вакцини, які поставляються в багатодозових флаконах, для запобігання бактеріального зараження і забезпечення стерильності. Кількість тіомерсалу в таких вакцинах мізерна і не шкодить здоров’ю. На сьогодні використання тіомерсалу зменшується завдяки популяризації монодозних вакцин. Одна доза вакцини АКДП виробництва Індії з концентрацією ртутного консерванту в 0,005 % містить приблизно 0,05 г ртутної солі-консерванту, яка з часом виводиться з організму. Таку саму кількість ртутної солі містить банка консервованого тунцю чи шматок морської форелі.
Алюміній, а точніше солі алюмінію, додають аби забезпечити кращу імунну відповідь. Алюміній використовують в вакцинах протягом 60 років і єдина побічна дія, яка спостерігається, – це місцеві реакції, задля яких, власне, він і додається. При цьому найбільшим джерелом солей алюмінію є вода та харчові продукти.
Формальдегід, що міститься в деяких вакцинах, нейтралізує токсини бактерій-збудників хвороби, перетворюючи їх в анатоксини, та робить вакцину безпечною, але в той самий час здатною стимулювати захист проти хвороб. Кількість формальдегіду в вакцинах складає менше 1% від кількості, що природним чином міститься у 200 г груші.
Міф: Вакцини викликають аутизм!
Реальність: Цей міф бере початок з публікації в 1998 році сумнозвісної статті у виданні The Lancet. В ній лікар Ендрю Вейкфілд припустив, що вакцина проти кору, паротиту, краснухи (MMR) може бути пов’язана з аутизмом. Щоправда, Вейкфілд приховав, що в нього були свої інтереси піднімати цей міф. Зокрема, в цей час він сам подав заявку на отримання патенту на вакцину проти кору. Зрештою, додаткові дослідження (їх було понад 10) показали, що Ендрю Вейкфілд сфальшував факти. The Lancet спростував минулу публікацію. Вчинок лікаря був класифікований як порушення професійної етики, а у 2010 році його виключили з медичного реєстру Великобританії.
Одним з доказів того, що не існує жодного зв’язку між вакцинами та аутизмом, є приклад Японії. Там вакцину MMR замінили на моновакцину в середині 1993 року. Вгадайте, що трапилося? Захворюваність на аутизм продовжує зростати. Подальші докази походять з огляду вичерпного вивчення 12000 наукових статей, що охоплюють вісім різних вакцин. Ці дослідження також прийшли до висновку, що не було ніякого зв’язку між вакцинами і аутизмом.
Проте, міф існує й надалі, ймовірно, з кількох причин. Одна з них та, що час діагностики аутизму збігається з часом, коли дітям роблять кілька щеплень. Крім того, в даний час ми не знаємо, що викликає аутизм. Але ми знаємо, що НЕ викликає – це вакцини.
Міф: Віспа та поліомієліт зникли, тому немає необхідності робити більше щеплення
Реальність: Ці хвороби зникли саме через вакцину та узгоджені кампанії по вакцинації. А коли країни, оголошені вільними від тієї чи іншої хвороби, втрачають пильність та забувають про планову вакцинацію, починають з’являтися спалахи. Іншими словами, вакцини є жертвою власного успіху – якщо ми не бачимо повні палати хворих дітей, то ми забуваємо, наскільки серйозними можуть бути ці захворювання.
Міф: Те, що моя дитина не щеплена, не має стосуватися ваших вакцинованих дітей
Реальність: Вакцинація – це не тільки особиста справа. Це суспільна справа, зокрема, через поняття «колективний імунітет» («популяційний імунітет»). Він визначає рівень вакцинації, який запобігає поширенню інфекцій та виникненню спалахів та епідемій. Наприклад, як це було в Україні в 2015 році, коли через катастрофічно низький рівень вакцинації стався спалах поліомієліту. З іншого боку, завдяки вакцинації, кількість випадків кору в Європейському регіоні ВООЗ з 1990-х років скоротилася більше ніж на 90%. Але вірус досі поширюється там, де існують люди без щеплень та імунітету, відкриті до вірусу.
Інша важлива роль суспільного імунітету в тому, що він захищає тих, хто з якихось причин не може бути вакцинований, або ще не повністю щеплений. Це дуже маленькі діти, люди з ослабленим імунітетом (наприклад, онкохворі), літні люди. Аби «імунітет населення» захищав усіх, необхідно досягти щонайменше 95% вакцинації.
Міф: Вакцини вразять нерозвинену імунну систему дитини
Реальність: Тема «занадто багато щеплень та занадто рано» була розглянута Інститутом медицини США в детальному аналізі Календаря імунізації дітей. Експерти спеціально шукали докази того, що вакцинація може бути пов’язана з аутоімунними захворюваннями, астмою, гіперчутливістю, судомами, порушенням розвитку дітей, синдром дефіциту уваги або психічними розладами, зокрема, аутизмом. Дослідники підтвердили, що графік щеплень дітей – безпечний.
Кількість імунних проблем, з якими діти стикаються щоденно в середовищі (від 2000 до 6000), значно більше, ніж кількість антигенів або їх реакційноздатних часток у всіх комбінаціях вакцин (близько 150 по всій схемі вакцинації).
МІФ: До вакцинації існує дуже багато протипоказань
Реальність: Насправді, протипоказів до вакцинації небагато. До них відносяться наступні захворювання та стани: Будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного (вакцинуватися можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць).
Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми.
Імунодефіцитні захворювання (первинний імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія тощо) – для живих вакцин.
Захворювання, при яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) – для живих вакцин.
Вагітність (для живих вакцин).
Міф: Вакцини індійського виробництва неякісні та небезпечні
Реальність: Всі вакцини, що використовуються в Україні, закуповуються через поважні міжнародні організації, прекваліфіковані ВООЗ та виготовляються за стандартами GMP. Тому «неякісних» та «небезпечних» серед них нема. Крім того, перед щепленням Ви можете особисто перевірити, чи в належних температурних умовах зберігалася вакцина, за допомогою термоіндикатору на її упаковці.
Побічні реакції на вакцину залежать не від краіни-виробника, а від складу препарату. Будь-які вакцини, що містять цільноклітинний кашлюковий компонент, можуть викликати побічні реакції частіше, ніж їхні аналоги з ацелюлярним кашлюковим компонентом (30% випадків реакцій після використання цільноклітинної вакцини та 15% випадків після ацелюлярної). Тобто після щеплення цільноклітинною вакциною будь-якого виробника більш вірогідними є побічні реакції у вигляді високої температури, болю, набряку чи ущільнення у місці ін’єкції. Але важливо розуміти, що ці реакції є очікуваними та не загрожують здоров’ю дитини, крім того, саме у Вашої дитини їх може не бути взагалі чи вони можуть бути незначними. Також варто пам’ятати, що ймовірність появи таких реакцій зростає з віком. У дітей на першому році життя такі реакції як правило не виникають.
Міф: Не можна робити щеплення з відкритого флакону вакцини, який зберігався в медзакладі
Реальність: Так, деякі вакцини поставляються в багатодозовій упаковці, щоб оптимізувати транспортування і зберігання. В такі вакцини додано спеціальний консервант, який забезпечує стерильність вакцини протягом певного часу після забору першої дози за умови збереження температурного режиму та дотримання забору вакцини з флакону. Індійська вакцина АКДП, наприклад, може так зберігатися протягом 28 днів. Дата, коли була забрана перша доза, має бути зазначена на флаконі. Про дотримання температурного режиму свідчить температурний індикатор на флаконі.
Чи знаєте ви:
· Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу.
· За рахунок вакцинації захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, людство за крок до того, щоб назавжди знищити цю страшну хворобу.
· Знизилися захворюваність на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки.
· Глобальна смертність від кору знизилася на 75%
· Знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж в 13 разів.
· Таким чином, вакцини проявили себе, як захист від епідемій, які раніше вбивали або залишали інвалідами мільйони дітей і дорослих.