• VTEM Image Show
  • VTEM Image Show
  • VTEM Image Show
  • VTEM Image Show
  • VTEM Image Show
  • VTEM Image Show
Новини

Тепер медична допомога не прив’язана до місця прописки чи проживання. Кожен українець може вибрати терапевта, педіатра, або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі, а гроші за ваше медичне обслуговування заплатить держава.

КРОК ПЕРШИЙ – ВИЗНАЧІТЬСЯ З ЛІКАРЕМ

Найпростіший варіант – ви знаєте хорошого лікаря, обслуговувались у нього і залишились задоволені результатами. Якщо ж такого лікаря ви поки не знайшли, поцікавтеся у родичів, сусідів, друзів, колег – можливо, у них був позитивний досвід у амбулаторії сімейної медицини або поліклініці, яка підходить вам географічно. 

Ви також можете звернутись у місцевий відділ охорони здоров’я. Там вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант – просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями. Інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров’я або безпосередньо в реєстратурі. Деякі медичні заклади вже мають свої власні сайти з такою інформацією.

КРОК ДРУГИЙ – ПІДПИШІТЬ ДЕКЛАРАЦІЮ

Заклади первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, підписують контракт з Національною службою здоров’я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали. 

Декларація підписується безстроково, тобто Вам не потрібно буде перепідписувати її щороку. З іншого боку, якщо ви вирішите підписати угоду з іншим лікарем, ви зможете зробити це у будь-який час. 

Документи, які знадобляться для підписання угоди з лікарем, – ваш паспорт та ідентифікаційний номер. Якщо ж ви підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який буде обслуговувати вашу дитину), то також знадобиться свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) одного з його батьків або опікунів.

Основний спосіб заповнення декларації — електроний: лікар, реєстратор або відповідальна особа внесе ваші дані в систему. Важливо, що декларація з’явиться в системі після подвійної авторизації: вас попросять назвати код, який надійде вам СМС-повідомленням. Якщо ж у Вас немає мобільного телефону, ваші документи сфотографують чи відсканують, щоб долучити їх до декларації. 

Потім Вашу декларацію буде роздруковано, після чого Ви підпишете два примірники (один із них залишається у вас).

На випадок відпустки або хвороби у Вашого лікаря має бути заміна — інший лікар первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога, а ви знаходитесь в іншому місті, звертайтесь до найближчого закладу первинної медичної допомоги.

Один лікар-терапевт може обслуговувати максимум 2 тисячі пацієнтів, сімейний лікар – 1800осіб, лікар-педіатр – 900дітей. Таку кількість пацієнтів рекомендує МОЗ.

КРОК ТРЕТІЙ – ЗВЕРТАЙТЕСЬ ПРИ  НЕОБХІДНОСТІ

Ви зможете звертатись до вашого лікаря з будь-якими питаннями, пов’язаними зі здоров’ям. Як показує світовий досвід більшість проблем із здоров’ям можуть бути вирішені на рівні первинної ланки, особливо у разі вчасного звернення. Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки в разі необхідності будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, виписувати рецепти на ліки, в т.ч. які підпадають під програму “Доступні ліки” (безкоштовні ліки в аптеці, за які платить держава), та будь-які медичні довідки, наприклад, до басейну тощо. 

Тож з цих міркувань краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами – це скоротить витрати часу на дорогу. 

 

У 2018 році заклад, в якому працює сімейний лікар, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір Планується, що у 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. У цей бюджет входять оренда кабінету, оплата роботи лікаря, медсестри (фельдшера), прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів.

НАКАЗ №503 від 19.03.2018 "Про затвердження порядку вибору лікаря та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу"

НАКАЗ №504 від 19.03.2018 "Про затвердження порядку надання первинної медичної допомоги"

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 березня 2017 р. № 180

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. Абзац другий пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 33, ст. 1241) викласти в такій редакції:

“Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 27, ст. 906; 2016 р., № 3, ст. 166).

2. У постанові Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 27, ст. 906; 2016 р., № 3, ст. 166):

Відкрити документ повністю

Права та обов'язки пацієнтів

 

На сучасному етапі розвитку правового регулювання сфери охорони здоров'я в Україні питання захисту прав людини при наданні медичної допомоги набуває особливої гостроти та актуальності.

Комплексний аналіз вітчизняної нормативно-правової бази дає можливість викристалізувати права і обов'язки пацієнтів у цій царині. Найповніше права пацієнтів регламентуються у Законі України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 р., так званій декларації прав людини у сфері охорони здоров'я. Окрім того, права пацієнтів можемо визначити, виходячи з норм Конституції України від 28.06.1996 р. та Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. А відтак, кожному пацієнту доцільно пам'ятати про:

Права пацієнтів

1) право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 Конституції України, ст. 283, ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

2) право на доступність у галузі охорони здоров'я (ч. 1, 3 ст. 49 Конституції України, ст. 283, 284 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

3) право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст. 285, 302 Цивільного кодексу України, п. "е" ст. 6, ст. 39 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

4) право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29 Конституції України, ч. 3,4, 5 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 42, 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

5) право на свободу вибору в галузі охорони здоров'я, а саме: 1) право на вільний вибір лікаря; 2) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; 3) право на вибір закладу охорони здоров'я; 4) право на заміну лікаря; 5) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров'я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35, ст. 36, 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

6) право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ч. 4 ст. 285, ст. 286 Цивільного кодексу України, ст. 39-1, 40, п. "г" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

7) право на якісну медичну допомогу (ч. 1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

8) право на безпечну медичну допомогу (ч.1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, ст. 42, 44 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

9) право на інновації, а саме: 1) право на медико-біологічний експеримент; 2) право на репродуктивні технології; 3) право на донорство; 4) право на терапевтичне клонування; 5) право на корекцію (зміну) статі (ч. 3 ст. 28 Конституції України, ч. 3, 7 ст. 281, ч. 4 ст. 289, ч. 1 ст. 290 Цивільного кодексу України, ст. 45, 47, 48, 51 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

10) право на попередження за можливістю страждань і болю (ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України, ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 6, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

11) право на індивідуальний підхід до лікування (п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

12) право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я (ст. 40 Конституції України, п. "і" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

13) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю (ч. 1 ст. 3 Конституції України, ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168, 1195 - 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п "і", "ї" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

14) право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст. 3, 21, 27, ч. 1, 2 ст. 28, ст. 64, 68 Конституції України, ст. 281, 297 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

15) право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я (ст. 21, ч. 2, 3 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Конституції України, п. "и" ст. 6, ст. 9 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я").

 

Обов'язки пацієнтів

1) піклуватися про своє здоров'я та дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян (п. "а" ст. 10, ст. 32 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

2) проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення (ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, п. "б" ст. 10, ст. 30, 31 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

3) надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров'я стані (п. "в" ст. 10, ст. 37 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

4) виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров'я (ч. 2, 3 ст. 34 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");

5) у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника (ч. 1 ст. 29 Конституції України, ч. 5 ст. 284 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я").

Прес-служба МОЗ України

Щоб побачити статтю про те "Що треба знати про публічну інформацію?" натисніть - докладніше

Щоб побачити статтю про те "Як повідомити про корупцію?" натисніть - докладніше

Щоб побачити статтю про те "Як подати електронну петицію?" натисніть - докладніше

Щоб побачити статтю про те "Як отримати безкоштовні ліки?" натисніть - докладніше

 

Як отримати безкоштовні ліки  

 

Дізнаєтеся: хто має право отримати безкоштовні ліки, які ліки можна отримати безкоштовно або за пільговими цінами, і що робити, коли відмовляють надати ліки

 

Що потрібно знати про права пацієнта

 

Перш за все, пам’ятаймо, що Конституція України (ст. 49) визначає, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

 

Первинна медична допомога (постановка діагнозу, амбулаторне лікування, денний стаціонар і т. д.) у нашій країні безкоштовна.

 

Ліки, закуплені державою за бюджетні кошти для лікарень, при амбулаторному лікуванні повинні надаватись пацієнтам безкоштовно.

 

У Державному Бюджеті України щорічно передбачаються кошти Міністерству охорони здоров’я на закупівлю медикаментів та обладнання.

 

Обсяги закупівлі можна побачити у тендерній документації МОЗ та на сайті МОЗ у розділі «Державні закупівлі».

 

Крім того, визначено категорії осіб,  які мають право отримати ліки за рецептами безкоштовно чи зі 50 % знижкою.

 

На сьогодні діє постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

 

Ця постанова передбачає безоплатний або пільговий відпуск ліків за рецептами у разі амбулаторного лікування та визначає категорії населення, які мають право на такі пільги, та категорії захворювань, на які розповсюджуються такі пільги.

 

Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва.

 

Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р.  № 1071.

 

Групи населення, які мають право на безкоштовні ліки

 

У разі амбулаторного лікування, лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно наступним категоріям громадян:

 

1) незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу їх сім’ї:

 

  • діти віком до трьох років;
  • учасники бойових дій та інваліди війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2 відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
  • неповнолітні діти померлих громадян, віднесених до категорій 1 та 2, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
  • дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (засоби контрацепції - гормональні препарати);
  • пенсіонери, які отримують пенсію за віком або у зв’язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв’язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії;
  • інваліди, які отримують пенсію за віком, по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв’язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії, відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
  • інваліди та особи, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
  • діти-інваліди відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
  • ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани податкової міліції, ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації відповідно до Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”;

 

2) якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу:

 

  • діти з багатодітних сімей відповідно до Закону України “Про охорону дитинства”;
  • особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3 відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
  • учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • жертви нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”;
  • дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”;
  • особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, відповідно до Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”;
  • неповнолітні діти померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
  • особи, які працювали з моменту аварії на Чорнобильській АЕС до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.

 

Групи населення, яким ліки відпускаються з оплатою 50% їх вартості

 

При амбулаторному лікуванні лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються з оплатою 50% їх вартості для наступних категорій громадян:

 

  • діти віком від трьох до шести років;
  • інваліди I і II груп відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
  • депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є інвалідами, відповідно до Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”;
  • реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”;
  • почесні донори України відповідно до Закону України “Про донорство крові та її компонентів” і громадяни України, нагороджені нагрудним знаком “Почесний донор СРСР”, відповідно до постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 р. № 240/95-ВР “Про введення в дію Закону України “Про донорство крові та її компонентів”

 

Категорії захворювань, при яких лікарські засоби відпускаються безкоштовно

 

  • Онкологічні захворювання
  • Гематологічні захворювання
  • Діабет (цукровий і нецукровий)
  • Ревматизм
  • Ревматоїдний артрит
  • Пухирчатка
  • Системний гострий вовчак
  • Системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри
  • Сифіліс
  • Лепра
  • Туберкульоз
  • Аддісонова хвороба
  • Гепатоцеребральна дистрофія
  • Фенілкетонурія
  • Шизофренія та епілепсія
  • Психічні захворювання (інвалідам I та II груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів)
  • Стан після операції протезування клапанів серця
  • Гостра переміжна порфірія
  • Муковісцидоз
  • Тяжкі форми бруцельозу
  • Дизентерія
  • Гіпофізарний нанізм
  • Стан після пересадки органів і тканин
  • Бронхіальна астма
  • Хвороба Бехтерєва
  • Міостенія
  • Міопатія
  • Мозочкова атаксія Марі
  • Хвороба Паркінсона
  • Інфаркт міокарду (перші шість місяців)
  • Дитячий церебральний параліч
  • СНІД, ВІЛ-інфекція
  • Післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози
  • Гіпопаратиреоз
  • Вроджена дисфункція кори наднирників

 

 

 

Безоплатний відпуск лікарських засобів за переліченими категоріями захворювань провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Хворі на СНІД та ВІЧ-інфіковані незалежно від основного захворювання мають право на безоплатний відпуск лікарських засобів за наявності в них будь-яких інших захворювань.

 

Як отримати рецепт на безкоштовні ліки?

 

Для того, щоб отримати безкоштовні чи пільгові ліки, перш за все необхідно мати рецепт лікаря.

 

При отриманні рецепту необхідно проконтролювати, щоб рецепт був оформлений особистим підписом лікаря та його печаткою, інакше він не має сили.

 

Обов’язково повідомте лікаря, що Ви маєте право на безкоштовні ліки, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

 

Попросіть лікаря вказати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків.

 

 Це необхідно для того, щоб:

 

  1. Ви могли подивитись, чи є вони у Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року №1071»
  2. щоб провізор у аптеці міг зробити заміну на аналогічний препарат, тільки іншого виробника (у випадку, якщо необхідного Вам препарату немає).

 

І обов'язково запитайте в лікаря адресу державної аптеки, де Ви можете отримати безкоштовні ліки (до кожної лікарні прикріплена своя державна аптека).

 

Одеська область нещодавно автоматизувала процес відслідковування ліків, закуплених за кошти місцевих бюджетів. Тепер вся інформація стосовно ліків, що є у наявності в кожній з обласних лікарень, є доступною за посиланням: http://mednet.odessa.gov.ua/nformacya-wodo-zalishkv-lkv-zakuplenih-za-koshti-mscevih-byudzhetv/ 

 

На сайті likycontrol.org.ua можна перевірити, чи не були медикаменти, куплені в лікаря або аптеці, вже оплачені державою. На цьому сайті ви знайдете перелік препаратів, які держава закуповує для онкохворих за рахунок бюджету. Кожен з цих препаратів має видаватися в лікарнях безкоштовно.  Введіть номер партії придбаного препарату на цьому сайті, щоб дізнатися, чи був він придбаний за кошти державного бюджету. Номер партії ви можете знайти надрукованим або відтисненим на упаковці. І якщо він співпав з держзакупівлею, дайте знати про це Центру протидії корупції, який гарантує вам повну анонімність.

 

Що робити, коли в аптеці чи лікарні відмовляються надавати ліки

 

Часто лікарі та робітники аптеки аргументують відмову тим, що ліків немає. Проконтролювати наявність чи відсутність ліків у аптеці чи лікарні складно, але можливо.

 

На сьогодні єдиної бази даних про наявність і кількість препаратів у лікарнях чи аптеках немає. Але можна зробити безпосередній запит до аптеки чи лікарні.

 

Ви маєте право звернутись у письмовій формі (зразок звернення) до завідувача аптеки чи головного лікаря, з запитом на отримання публічної інформації про наявність необхідних Вам препаратів. Крім того, можна звернутись із відповідними запитами (зразок звернення) і до управлінь охорони здоров’я ОДА чи міської ради у Вашому регіоні. 

 

Про те, як вірно оформити запит, Ви можете прочитати тут.

 

У випадку, якщо ліки необхідно терміново, знайте, що Ви маєте можливість отримати відшкодування коштів, витрачених Вами на купівлю ліків.

 

Для цього Вам необхідно зберігати всі чеки (чеки повинні бути обов'язково з назвою препарату) та звернутись до міського голови чи керівника обласної державної адміністрації (в залежності у чиєму підпорядкуванні знаходиться аптека чи лікарня) Вашого регіону про повернення коштів.

 

Зразок заяви тут.     

 

Отримавши відповідь, Ви у подальшому зможете вимагати надання відповідних ліків чи оскаржити відмову до суду. А у випадку явних порушень – Ви маєте можливість звернутись і до правоохоронних органів.

 

В Україні спостерігається значне підвищення рівня захворюваності на грип, близьке до епідемічного. МОЗ України наголошує на необхідності дотримання заходів задля попередження зараження грипом та у разі захворювання.

Епідемічний сезон грипу триває орієнтовно з вересня-жовтня по березень-квітень кожного року. В цей час є найбільший ризик заразитися смертельно небезпечним недугом.

Як можна заразитися вірусом грипу?

Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Подробнее...